Навіть в умовах війни Україна продовжує забезпечувати зерновими культурами країни Африки, Азії та Європи. Особлива увага приділяється завезенню аграрної продукції до країн африканського континенту, де є ризик виникнення голоду.

Про це заявив засновник Благодійного фонду «РАЗОМ» Борис Приходько.

«Мінінфраструктури наводить цифру – понад 5,5 млн тон продовольства українська сторона експортувала з початку угоди про «зерновий коридор». Ця цифра наближена до тих показників, які Україна демонструвала до початку війни. Це значне досягнення для аграрної галузі, яка від початку війни була відрізана від портів. А тепер має й ринки збуту, й стабільний дохід», - пояснює Борис Приходько.

За його словами, без українського зерна в країнах Африки міг розпочатись голод.

«Більше 250 суден направились в різні країни. В рамках продовольчої програми частина з них прибудуть до країн африканського континенту, мешканці яких мають найнижчі доходи. Керівництву нашої країни разом з впливовими міжнародними організація вдалось укласти договір про «зерновий коридор», який вже неодноразово довів свою ефективність. Адже відсутність українського зерна могла привести до непередбачуваних наслідків, в тому числі до масового голоду», - продовжує засновник Благодійного фонду «РАЗОМ».

Зокрема судна направлені до ПАР, Ізраїлю, Єгипту, Ємену та Джібуті. За словами керівника ООН з політичних питань Розмарі Ді Карло, 30% зернових вантажів пішли до країн з низькими доходами.

«Поки що важко спрогнозувати, чи погодиться країна-агресор продовжити термін дії «зернового коридору». Наразі він спливає у листопаді цього року. За відгуками аграріїв на даному етапі експортне постачання проходить досить стабільно. Тому логічно продовжити угоду. Це дозволить українським компаніям заробити, а іншим країнам – отримати зерно», - каже Борис Приходько.

Засновник Благодійного фонду «Разом» відзначає, що за даними експертів, експорт 4 млн тонн продукції за серпень призвів до виторгу більше $20 млрд. За прогнозом профільного міністерство, у вересні до інших країн вивезли більше 6 млн тон. Відповідно доходи аграріїв, яким доводиться працювати в умовах воєнного стану та під постійною небезпекою, мають також зрости.

«Потрібно також враховувати зовнішні чинники, які впливають на формування ціни на ринку. Наприклад, країни ЄС зіштовхнулись з небаченою посухою. Країни ЄС можуть втратити до 10 млн тонн кукурудзи. Тож попит на українську кукурудзу та зерно продовжить зростати», - прогнозує Борис Приходько.