Мозаїки та панно: Київ у творчих роботах Ернеста Коткова

Як розповідає Мій Київ, Ернест Котков є визнаним художником України. Він народився у Києві та за своє життя зробив чимало для нашого міста. Ернест Котков був членом Спілки художників України, а його монументальні скульптури неодноразово називали найкращими роботами року.

Панно на Київському річковому вокзалі

Головний річковий порт Києва було відкрито 1961 року, а його на будівництво пішло майже 5 років. Вокзал вражає своєю величчю та красою. Особливо незабутні виглядають фрески всередині будівлі.

Над ними працювали 3 особи – Ернест Котков, Валерій Ламах та Ігор Литовченко. Загалом вони створили 8 фресок. Ернесту Коткову належить кілька панно: «Дніпро – торговельний шлях», «Спорт на Дніпрі» та «Дніпро промисловий».

Крім того, було оформлено і зовнішній фасад Річкового вокзалу. Все оформлення витримано в одній стилістиці – історія України. Мозаїки ілюструють, як розвивався морський порт у нашій країні.

Під час створення фресок художники використали унікальну на той час технологію. Як матеріал взяли смальту і кольоровий бетон. Звичайно, відтоді Річковий вокзал пережив далеко не найкращі часи, проте фрески вдалося зберегти.

Станція метро «Либідська»

1984 року в Києві відкрили чергову станцію метро під назвою «Дзержинська». Трохи пізніше її перейменували на «Либідську». Вона стала 27-ю станцією київського метрополітену, який будували стрімкими темпами.

Над оформленням станції працювали двоє художників – Ернест Котков та Микола Бартосик. Вони оформили стіни платформи та композицію у торці центральної зали.

Станція метро «Либідська» сама по собі є досить неординарною, а художнє оформлення додає їй деякого шику. У 2011 році вона навіть набула статусу пам'ятника архітектури монументально-декоративного будівництва.

Мозаїка на житловому будинку

На проспекті Перемоги є кілька житлових будинків, торці яких оформленімозаїками. Одне з оформлень, а саме «Симфонія праці» (будинок 21), належить Ернесту Коткову.

Робота над мозаїками розпочалася наприкінці 1960-х років. Усього було оформлено шість будинків, починаючи з будинку №17 та закінчуючи будинком №27. У роботі, окрім Ернеста Коткова, взяли участь ще Валерій Ламах, Іван Литовченко та Володимир Прядка.

Незважаючи на те, що робота над оформленням почалася ще в кінці 60-х, закінчити її вдалося лише в 1982 році. Спочатку мозаїки радували своїм виглядом, але пізніше на Проспекті Перемоги збудували торговий центр, який перекрив більшу частину зображень.

Ще у 2019 році у мозаїчному оформленні знайшли символи тоталітарної влади. Мозаїки мали демонтувати, проте на їхній захист став один із творців – Володимир Прядка. Він привселюдно заявив, що зображення ілюструють лише історію України, а жодних тоталітарних символів там немає. У зв'язку з цим мозаїку дали спокій.

Панно в Інституті фізкультури

1979 року, коли в СРСР активно готувалися до проведення олімпіади, було добудовано корпус Інституту фізкультури. І оскільки будівництво було приурочено до олімпіади, потрібно було зробити так, щоб про подію щось нагадувало.

Ернест Котков підійшов до цього питання дуже серйозно. За основу він узяв скляну стіну та прикрасив її рельєфним панно. На ньому зображено 5 переплетених кілець, палаючий факел та голуби – символіка олімпійських ігор.

Гравюра «Київський дворик»

Крім монументальної творчості Ернест Котков також займався графікою. Має достатньо графічних робіт, які показували на виставках і публікували в друкованих виданнях.

Одну з таких робіт митець присвятив Києву. На гравюрі зображено один із київських дворів у 1959 році. Тоді ще сушили білизну прямо на вулиці, не побоюючись крадіжки чи різних вихлопів.

Крім того, поряд з висоткою видніється церква та маленький сільський будиночок. Можливо, це зображення одного з сіл, яке лише приєднали до Києва.